|
Укpіленый зaмoк Гельфштин належить до самих обширних оборонних замків Європи і являється одним із самих доглянутих замкових комрлексів в Чеській Республіці. Окремі архітектурні утворення виникали від початку 14 до кінца 18 століття. Не цьому відрізку часу укріпленний эамок систематично перебудовували і росширювали його площу. На його архітектурний розвиток все ж сильно подіяло націлене розрушения наполовину, неказане австрійським військовим управліниям в 1656 році у Відні. Наступне постійне розрушення відмічаєм в першій половині 19 століття. Все ж таки залишились оборонні стіни довкола цілісні и також збереглись окрємих будов. Не збереглись тільки стелі і дахи.
 В своєму сучасному вигляді має эамок характер обширної оборонної архітектури з шістьма воротами, рядом вежів і будов і тоже із примітною системою валів з 18 століття, котрі тягнуться навіть до села Тин над Бечвою.
Гельфштин своє важлие воєнне призначення виконував вже у вигляді опорного пункта гуситів протів німецького католичного міста Оломоуц і тоже як опора військ короля Їржиго із Подєбрад протів угорського короля Матияша Корвіна. Він знайшов своє примінення тоже підчас тридцятирічної війни і тоже під час турецької загрози доя Моравії.
Укріплений замок належав визначним феодальним родам, члени яких мали про свою резиденцію визначену уяву, яка відповідала їх економічним можливістям і репрезентативним потребам. Тому і виразно розвивалася жива функція об`єкту. Площею малий укріплёний замок засновав на початку 14 століття Фрідуш із Лінави. Про складний архітектурний розвиток об`єкту найкраще засвідчує будова замкового палацу. Сьогоднішні два крила палацу виникли лиш злученням двох окремих палаців,
Вока Першего і Дрслава із Краварж. Лацек із Краварж, який на Гельфштині перебував, залишив як будівельник глубокий слід в архітектурній структурі замку (1369 - 1416). Наступним значним будівельником і володерем замку був Вілем з Перштейна (1475 - 1521), який укріплений замок розширив і перебудував. Цю діяльність продовжували також наступні Перштейни (до 1554 р.), так що розмір замку в дескілька разів збільшився. Прибавились нові будови - укріплення другого двору із замковими воротами (зберігшась Перштейнска гербова плита з датуванням 1480 года); Широка стіна (довжина 95м, ширина 7 - 9,8м, висота до 14,5м); бастіон "Тюрма для обречених на голодну смерть"; Трубачцька вежа; замкова кухня; палац периоду розквіту Ренесанса з двома крилами на палаці також замітне будівельне втручання, здійснене наступними володарями замку, Брунтальскими із Врбна (1593 - 1621). Окрім цього при цих воловарях перестав замок служити нанській резиденції (після подій на Білій горі конфіскований він попав у володіння роду Дітріхштейнів) і управління панством було остаточно перенесено в місто Ліпнік над Бечвою. В будущому замок населяли тільки більшим чи меньшим гарнізоном, поперемінно покидали його, руйнували і знову укріпляли.
|